Вернутся на главную

Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с


Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с на нашем сайте

Статьи
Статьи для студентов
Статьи для учеников
Научные статьи
Образовательные статьи Статьи для учителей
Домашние задания
Домашние задания для школьников
Домашние задания с решениями Задания с решениями
Задания для студентов
Методички
Методические пособия
Методички для студентов
Методички для преподавателей
Новые учебные работы
Учебные работы
Доклады
Студенческие доклады
Научные доклады
Школьные доклады
Рефераты
Рефератывные работы
Школьные рефераты
Доклады учителей
Учебные документы
Разные образовательные материалы Разные научные материалы
Разные познавательные материалы
Шпаргалки
Шпаргалки для студентов
Шпаргалки для учеников
Другое

Практична частина:

1. Від словосполучень утворіть складноскорочені слова чи абревіатури.

Волинська обласна державна адміністрація, універсальний магазин, професійна спілка, Державний банк України, Донецький басейн, спеціальний кореспондент, Фонд державного майна України, страйковий комітет, Міністерство охорони здоров’я України, електронно-обчислювальна машина, філологічний факультет, державний контроль, Львівський автомобільний завод, головний бухгалтер.

2. Доберіть 10-15 термінів, до складу яких входять інтернаціо­нальні словотворчі елементи: авто-, анти-, гіпер-, інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, превдо-, суб-, екстра-, інтра-.

3. З фахової літератури (монографій, статей, періодичних, на­вчальних видань тощо) доберіть і запишіть текст (5-6 речень).

Взірцем якого стилю є дібраний текст? Відповідь обґрунтуйте.

З тексту випишіть три терміни і схарактеризуйте їх за планом: 1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів).

4. Визначте структурні моделі запропонованих термінів міжкультурної комунікації та з’ясуйте їхнє значення (див. «Словник термінів міжкультурної комунікації» Ф. С. Бацевича (К., 2007)).

Асиміляція, комунікативні бар’єри, штучний білінгвізм, вірність мові, евфемізм, невербальні засоби спілкування, мовна картина світу, національні моделі мовленнєвої поведінки, престиж мови, стандартна комунікативна ситуація.

5. Перекладіть українською мовою запропоновані терміни та термінологічні словосполуки.

Копирующий, мировоззрение, образец, положительный отзыв, положительный ответ, послужной список, пробел, проверяющий, явка, ящик почтовый.

6. З’ясуйте, котрі конструкції не відповідають нормам українського слововживання.

1. Без п'ятнадцяти три. 2. Близько вісімдесяти відсотків. 3. Обирати в академіки 4. Виступити на захист. 5. В її склад увійшли. 6. Раз в місяць. 7. Об 11 год. 8. На повний зріст. 9. Виявились в повну силу. 10. На порядку денному — нагальні питання. 11. На Волині. 12. Вступив до Волинської семінарії. 13. Цими днями. 14. В цьому році. 15. Розміщений в 14 кілометрах від міста. 16. Алергія до ліків. 17. Потрібно 5,2 відсотка від суми. 18. Працювати для блага народу. 19. Будь-кому зрозуміло.
20. Запрошуємо для роботи в Україні. 21. Аналогія до відомих подій. 22. Це мене не стосується. 23. Для цього є чимало підстав. 24. Всупереч чинному законодавству.

7.Виберіть із довідки мовознавчі терміни, що відповідають визначенням.

1. Насильницьке нав’язування етносу нерідної мови як засобу комунікації, освіти, науки, культури тощо. 2. Джерело, творець повідомлення; той, хто говорить, пише. 3. Особливості вимови, притаманні тим, хто говорить нерідною мовою. 4. Людина, яка володіє двома мовами і почергово (з урахуванням конкретної конситуації) використовує їх у міжкультурній комунікації. 5. Іншомовне слово або зворот, що не став загальновживаним, остаточно не засвоївся мовою; досить часто зберігає іншомовну графічну форму представлення: abovo «від початку»; notabene «занотуй добре» тощо. 6. Здатність особи спілкуватися із застосуванням природної мови з іншими людьми в умовах вирішення різних комунікативних завдань. 7. Сукупність комунікативних знань, умінь і навичок людини, які дозволяють їй ефективно спілкуватись у стандартних комунікативних ситуаціях в усній і писемній формах. 8. Відносно стійкі уявлення, судження, оцінки тощо представників певної національної лінгвокультурної спільноти про інші (чужі) лінгвокультурні спільноти. 9. Мова, яку засвоює дитина з моменту народження, спілкуючись у сім’ї. 10. Комунікативні традиції уникати певних мовних виразів або зачіпати певні теми спілкування в певних комунікативних ситуаціях.

Довідка: акцент, материнська мова, адресант, білінгв, комунікативне вміння, мовна агресія, варваризм, комунікативна грамотність, етнічний гетеростереотип, комунікативні табу.

8. Складіть перелік перекладних, енциклопедично-довідкових, тлумачно-перекладних словників вашого майбутнього фаху, які вийшли друком за останні 15 років. Наведіть приклади словникових статей з тлумачно-перекладного словника.

9. Назвіть спільне і відмінне в побудові тлумачного словника, словника іншомовних слів, термінологічного словника; наведіть приклади словникових статей з них на одне й теж саме слово.

10. Колективний проект. Укладіть словник термінів вашої майбутньої професії. Оформіть анотацію. Презентуйте словник.

Чи відомо Вам, що…

ü у старих граматиках української мови на позначення розділових знаків використовували такі терміни: питайник (знак питання), окличник (знак оклику), середник (крапка з комою), запинка (кома), пружка (тире), наводові знаки (лапки);

ü знак оклику відомий ще з граматики Мелетія Смотрицького (1619), хоча названий він був «удивная»;

ü деякі розділові знаки мають назви, запозичені з інших мов. Наприклад, слово «дефіс» у перекладі з латинської divisio буквально означає «поділ», «розчленування». У давнину він використовувався тільки як знак переносу, а в «Українському правописі» (1928) називався «розділкою».

Практичне заняття № 10





Название статьи Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с