Вернутся на главную

Економічні витрати та їх класифікація. Нормальний та економічний прибуток. Витрати виробництва у недлинному та довгому періоді, ефект масштабу.


Економічні витрати та їх класифікація. Нормальний та економічний прибуток. Витрати виробництва у недлинному та довгому періоді, ефект масштабу. на нашем сайте

Статьи
Статьи для студентов
Статьи для учеников
Научные статьи
Образовательные статьи Статьи для учителей
Домашние задания
Домашние задания для школьников
Домашние задания с решениями Задания с решениями
Задания для студентов
Методички
Методические пособия
Методички для студентов
Методички для преподавателей
Новые учебные работы
Учебные работы
Доклады
Студенческие доклады
Научные доклады
Школьные доклады
Рефераты
Рефератывные работы
Школьные рефераты
Доклады учителей
Учебные документы
Разные образовательные материалы Разные научные материалы
Разные познавательные материалы
Шпаргалки
Шпаргалки для студентов
Шпаргалки для учеников
Другое

Витрати виробництва — вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції. Зовнішні (явні, або експліцитні) витрати — витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо).Внутрішні (неявні, або імпліцитні) витрати — витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів.

Короткостроковий період — це часовий проміжок, протягом якого фірма не в змозі змінити свої виробничі потужності. Впливати на хід і результативність виробництва вона може лише шляхом зміни інтенсивності їх використання.У цей період фірма може оперативно змінювати змінні фактори – кількість праці, сировини, допоміжних матеріалів, палива.В короткостроковому періоді розглядаються постійні, змінні, сукупні, середні і граничні витрати.Витрати фірми в короткостроковому періоді (часовому інтервалі, протягом якого хоча б один вид ресурсів залишається незмінним):Постійні (умовно постійні) витрати (FС)) — витрати, величина яких у короткостроковому періоді не змінюється при зміні обсягу виробництва, мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва (затрати на утримання будівель, адміністративного персоналу, орендна плата тощо). Ці витрати повинні фінансуватися навіть тоді, коли фірма нічого не виробляє.

Змінні витрати (VС) — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Якщо продукція не виготовляється, то вони дорівнюють нулю. До змінних витрат відносяться витрати на придбання сировинних ресурсів, палива, енергії, оплата транспортних послуг, заробітної плати робітникам і службовцям.Сукупні (загальні витрати) (ТС) — сукупні витрати фірми на придбання та використання всіх факторів виробництва; сума постійних і змінних витрат: ТС = FС + VС__Середні витрати (АТС) — середня величина витрат на виробництво одиниці продукції: ATC = TC/Q. Граничні витрати (МС) — це витрати, викликані випуском додаткової одиниці продукції.

Граничні витрати показують на скільки зміняться загальні витрати при зміні обсягу виробленої продукції на одну одиницю, тобто вони відображають зміни витрат залежно від кількості виробленої продукції; приріст витрат на виробництво ще однієї (додаткової) одиниці продукції: MC = ∆TC/∆Q/ Витрати на одиницю вироблених благ мають форму середніх постійних витрат , середніх змінних витрат ісередніх сукупних витрат .Середні постійні витрати (AFC) — це загальні постійні витрати на одиницю продукції.AFC= FC/QОскільки загальні постійні витрати не змінюються, то під час розділення їх на обсяг виробництва, що збільшується, середні постійні витрати будуть падати у міру збільшення кількості випуску продукції, оскільки фіксована сума витрат розподіляється на дедалі більше одиниць продукції. І, навпаки, при скороченні обсягу виробництва середні постійні витрати будуть зростати. Середні змінні витрати (AVC) — це загальні змінні витрати на одиницю продукції.AVC =VC/Q

Довгостроковий період ‑ такий часовий проміжок, протягом якого фірма в змозі змінити кількість усіх ресурсів, включаючи і виробничі потужності. За своєю тривалістю цей період достатній для того, щоб одні фірми змогли залишити галузь, а інші, навпаки, ввійти в неї.

Витрати фірми в довгостроковому періоді (часовому інтервалі, достатньому для зміни всіх зайнятих ресурсів);Оскільки у довгостроковому періоді змінний характер всіх застосовуваних факторів дозволяє фірмі використовувати найбільш оптимальні варіанти їх поєднання, то це неодмінно позначиться на величині і динаміці зміни її середніх витрат.

При збільшенні обсягів виробництва, необхідно розширювати потужності. При цьому середні загальні витрати на початковому етапі розширення виробництва знижуватимуться, а потім, коли виробництво буде залучати все нові і нові потужності, стануть зростати.

У довгостроковому періоді змінюватися можуть всі фактори. Реакція довгострокових середніх витрат на зміну масштабу виробництва може бути різною:

1. Якщо на якомусь часовому інтервалі довгострокові середні витрати знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції, то має місце економія, зумовлена зростанням масштабу виробництва (позитивний ефект масштабу). Є низка факторів, що обумовлюють ефект економії:а) поглиблення спеціалізації праці. б) неподільність виробництва;в) застосування нових технологій. г) виробництво побічної продукції. 2. Якщо на певному часовому інтервалі виробництва довгострокові середні загальні витрати за умов збільшення обсягу випуску зростають, то можуть мати місце збитки від масштабу зростання виробництва (негативний ефект масштабу). 3. Якщо протягом певного часу виробництва довгострокові середні загальні витрати ніяк не реагують на зміну обсягу випуску, тобто. залишаються незмінними, то фірма матиме постійний ефект від зміни масштабу виробництва . Суть ефекту масштабу зводиться до того, в одних випадках розширення обсягу випуску супроводжуватиметься зниженням довгострокових середніх загальних витрат, в інших ‑ їх збільшенням. Ця обставина істотно впливає на структуру тієї чи іншої галузі.

У деяких випадках фірми несуть незворотні витрати, які не можуть бути відшкодовані і характеризують:— втрачені можливості, пов'язані з помилковими управлінськими рішеннями (збитки, які відшкодовуються за рахунок прибутку);— втрати, які здійснюються раз і назавжди й не компенсуються у разі припинення діяльності фірми (витрати на рекламу та ін.).Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва. Нормальний прибуток — звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.Чистий прибуток — прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов'язковими платіжними зобов'язаннями.Трактування прибутку фірми (підприємства) сучасне: прибуток трактується як виражений у грошовій формі чистий дохід підприємства на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами підприємства

42.Досконала конкуренція та рівновага конкурентної фірми у короткому періоді. Рівновага конкурентної фірми і галузі в довгому періоді. Прибуток фірми залежить від розміру її загального доходу та загальних витрат і ціна і обсяг реалізов.продукції залежить від особливостей моделей ринку на якому функціонує підприємство.Виділяють 4 основних моделей ринку:1)Модель чистої конкуренції. 2)Модель чистої монополії. 3)Мод.олігополії.4)Мод.монополіст.конкуренції.Характерні риси чистої конкуренції:1)велика к-ть покупців і продавців на ринку.2)виробництво стандартизованої продукції яка нічим не відрізняється для покупців.3)відсутність нецінової конкуренції,яка пов’язана з відмінностями від якості товару його рекл.,особ-ми збуту та додаткових послуг.

4)відсутн.контроль за ціною.5)вільний вхід та вихід із галузі,тобто відсутність закон-х,екон-х та фін.перепон для випуску фірмою певної продукції.Особливості ринку чистої конкур-ціїобумовляють горизонтальний вид кривої попиту,який співпадае з її середнім(AR) і граничним доходом(MR).Фірма на ринку чистої конкур.погоджується з існуючою ціною є абсолютно єластичним іспівпадае із середнім ігранич.доходом.Для максимізації прибутку фірма повинна знайти оптимальний обсяг виробництва для цього у короткому періоді використання 2 підходи:1) Співставляють загал. дохід. Та загал. витрати.2)Співставляє гранич.доходу та гран витрат.Правило максим.прибутку:фірма максимізує прибуток за обсягу вир-ва,коли гран.доход=гран.витратам.(MR=MC)Правило макс.прибутку є необхідною умовою максиміз. прибутку,але воно не завжди забезпечує максим.прибуток. В залежності від змін цін на продукцію,фірма в умовах чистої конкуренції може знаходитися в 4 ситуаціях:Поєднуючи усі 4 комбін.фірма визначае свою пропозицію.

Намагання фірми максимізув.прибутки є причиною постійного руху субьектів ринку чистої конкуренції у довгому періоді.В умовах коли у галузі є прибутки,нові фірми будуть входити на ринок бо бар’єри відсутні в наслідок цього попит на продукцію окремої фірми зменшиться і прибутки будуть зменшині до тих пір доки не стануть рівними. Якщо галузь збиткова,фірми виходитимуть з галузі до тих пір,доки попит на продукці. Окремої фірми не виросте і прибуток=0.Таким чином,рівновага фірми досягає за умови 0 прибутку.

43.Монополія: ознаки, причини існування, види та бар’єри входження, визначення ціни та обсягу виробництва.Чиста монополія – це ринкова структура в межах якої діє один продавець.Риси :-єдиний продавець на ринку, тому фірма ототожнюеться з галуззю

-товар який виробляеться є унікальним, та не має близьких замінників-єдиний виробник визначає ціну товару та обсяг продажу-вступ нових фірм у галузь обмежують вхідні бар’єри

Форми барьерів:-Економія від масштабу-Державні бар’єри-власність на можливі види сировини-нечесна конкуренціяВиди:природні, штучні, відкриті, адміністративні.

Фірма монополіст призначає ціну, але це не означає що вона може призначати будь яку. Для збільшення попиту вона також повинна зменшувати ціну.У зв’язку з чим крива попиту є нисхідною.Загальна виручка(TR) монополіста залежить від еластичності попиту.Середня виручка(AR) дорывнюэ ціні і співпадає з кривою попиту. Граничний доход (MR) менше ціни, тому крива попиту завжди нижче кривої попиту монополіста.

Для оптимізації виробництва фірма фірма використовує правило максимізації прибутку.(MR=MC)Визначивши обсяг виробництва фірма знаходить ціну продажу , яка розташована на кривій попиту. Для цього від визначеного виробництва підіймають перпендикуляр до кривої попиту і на осі У знаходять ціну.Моделі ціноутв монополіста:

1.Максимізація прибутку2.Нольовий прибуток3.Мінімізація прибутку

44.Характеристика ринку монополістичної конкуренції та визначення ціни та обсягу виробництва за умов в короткого та довгого періодів. Ринок монополістичної конкуренції характериз:1.кількість продавців значна, проте менше ніж на ринку конкуренції.2.реаліз диферент товар, який відрізн якістю та особливостями до та після –продажного обслуговування.3. на ринку майже відсутні барєри, вхід на ринок обмежується витратами на рекламу, іноді наявністю стартового капіталу.Попит на ринку мон конкур є менш еластичним, ніж на ринку чистої, але більш еласт, ніж на ринку монополії. Крива граничних витрат розташована нижче кривої попиту. Фірма функціонує у наст ситуаціях:

-1-Максиміз прибутку, коли ціна більше АТС-2-Нульовий прибуток, коли Р-АТС-3-Мініміз збитків, AVC





Название статьи Економічні витрати та їх класифікація. Нормальний та економічний прибуток. Витрати виробництва у короткому та довгому періоді, ефект масштабу.