Вернутся на главную

Базова особистісна якість – людяність.


Базова особистісна якість – людяність. на нашем сайте

Статьи
Статьи для студентов
Статьи для учеников
Научные статьи
Образовательные статьи Статьи для учителей
Домашние задания
Домашние задания для школьников
Домашние задания с решениями Задания с решениями
Задания для студентов
Методички
Методические пособия
Методички для студентов
Методички для преподавателей
Новые учебные работы
Учебные работы
Доклады
Студенческие доклады
Научные доклады
Школьные доклады
Рефераты
Рефератывные работы
Школьные рефераты
Доклады учителей
Учебные документы
Разные образовательные материалы Разные научные материалы
Разные познавательные материалы
Шпаргалки
Шпаргалки для студентов
Шпаргалки для учеников
Другое

Цю якість як рівень соціальної компетентності можна схарактеризувати за такими складовими:

☺пізнавальний компонент – рівень та зміст знань про людину, близьких та далеких людей, людей різного віку і статі (поінформованість);

☺ціннісний компонент – ставлення до людини, як найвищої цінності, повага до життя, діяльності, гідності кожного (гуманність);

☺емоційний компонент – інтерес до людей, прагнення спілкуватися з іншими, пізнавати їх, мати їхню прихильність, вміння співчувати, співпрацювати, розуміти емоції та почуття інших і керувати своїми власними почуттями у спілкуванні з ними (чуйність);

☺оцінний компонент – вміння оцінювати вчинки людей та їхні взаємини, бути толерантним, прагнення справедливо ставитися до всіх (справедливість);

☺поведінковий компонент – володіння етичними формами поведінки і спільної з іншими людьми діяльності, вміння спілкуватися, пропонувати, надавати і приймати допомогу, здійснювати моральні вчинки за власною волею (моральна активність).

Ціннісний підхід вимагає усвідомлення різних проявів людини, поцінування її індивідуальності. Наприклад, вихователі обговорюють з дошкільнятами такі питання: «Що ти знаєш про свою маму? Про свого татка? Скільки років їм? Якими вони були в твоєму віці? Що люблять твої батьки? Як можна піклуватися про них?

Вже мала дитина має усвідомлювати, що члени сім’ї пов’язані родинними зв’язками не лише з нею самою, а й між собою. Пропонується уявити собі таку сім’ю: мамо, тато, бабуся, десятирічний син і п’ятирічна донька. Потім поміркувати, як у вихідний день усі вони могли б відпочити? Або розповісти «Як твоя сім’я відпочивала у вихідний день?»

Слід також дати дітям змогу визначити своє місце і право у вирішенні родинних справ: «Мама вважає так, тато – ось так. А як пропонуєш ти?»

Педагогічна творчість вихователя здатна перетворити складні етичні визначення у цілком доступні для дошкільнят поняття; показати зв'язок як доброго в людських проявах (чесність, доброта, чуйність, допомога), так і недоброго, щоб діти розуміли причини помилок і вміли їх аналізувати та виправляти.

Наприклад, проводячи бесіду про чесність, можна запитати, чому люди говорять неправду (бояться покарання, хочуть здаватися кращими, ніж вони є насправді, бажають мати те, чого не заробили). Отже, у правди є вороги: страх, заздрість, жадібність.

Малих потрібно вчити аналізувати взаємини людей, виходячи з власного сприйняття їх. Скажімо, пояснити дітям, що таке душа, можна так: душа є домівкою наших почуттів. Прикладом стане розповідь про добрий ранок хлопчика Василька. Подібні розповіді допомагають дітям осягнути поняття «праця душі»: щоб собі самому було добре, треба робити добро людям, і тоді воно повернеться до тебе .

Поряд із традиційними засобами ознайомлення дошкільнят зі світом людей (екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, етичні бесіди, заняття, спостереження, ігри соціальної тематики, читання художньої літератури) для здійснення завдань гуманістичного виховання знадобляться такі виховні технології:

– уроки Добра і краси, матеріалом для яких можуть слугувати етичні розповіді В.Сухомлинського;

– етичні казки;

– подорожі до країни Милосердя;

– психотехнології (гімнастика почуттів, енергетичні вправи «Жива вода», «Серце на долоні», «Теплі руки друга»);

– ігрові технології («Квітка доброти», «Дзвіночки совісті», «Промінчик людяності»);

– складання родового дерева, розглядання фотознімків, документів, листів та інших родових реліквій;

– проективні діагностичні методики («Моя сім'я», «Життя», «Добро», театралізовані вистави «Гостини», «Відвідини хворого», «Вітання з днем народження»).

Для роботи з гуманістичного виховання дітей, по-перше, ☺ потрібно провести діагностику стану виховання дітей у сім’ї. за одержаними результатами планувати роботу з батьками. Це випуски газет, родинні виставки захоплень. На батьківських вечорах хочеться, щоб батьки обмінювалися досвідом сімейного виховання. Надання батькам творчих завдань допоможе розвивати творчий потенціал кожної дитини. Ще хочеться разом з родинами провести свята Книги, свята Казки та інші свята і розваги.





Название статьи Базова особистісна якість – людяність.