Вернутся на главную

Розвиток діалогічного мовлення дітей на другому році життя


Розвиток діалогічного мовлення дітей на другому році життя на нашем сайте

Статьи
Статьи для студентов
Статьи для учеников
Научные статьи
Образовательные статьи Статьи для учителей
Домашние задания
Домашние задания для школьников
Домашние задания с решениями Задания с решениями
Задания для студентов
Методички
Методические пособия
Методички для студентов
Методички для преподавателей
Новые учебные работы
Учебные работы
Доклады
Студенческие доклады
Научные доклады
Школьные доклады
Рефераты
Рефератывные работы
Школьные рефераты
Доклады учителей
Учебные документы
Разные образовательные материалы Разные научные материалы
Разные познавательные материалы
Шпаргалки
Шпаргалки для студентов
Шпаргалки для учеников
Другое

На другому році життя започатковується розвиток зв'язного мовлення, зокрема його діалогічної форми. Специфічною особливістю мовлення дітей є його ситуативність.

Ситуативне мовлення дитини — це яскраво виражене діало­гічне, розмовне мовлення, оскільки специфічною рисою ситуа­тивного мовлення є його розмовний характер. Воно слугує, безпосередньому спілкуванню дитини з близькими, які розуміють її з напівслова, людьми, які живуть з нею спільними інтересами і спільним життям.

Отже, діалог— це розмова двох осіб, що складається із запи­тань і відповідей. Саме на другому році життя, як про це вже зазначалось, у дитини з'являються перші запитання і особливо активізуються у другій половині другого року життя.

На другому році життя формуються дві функції діалогу:

а) функція впливу на співрозмовника;

б) функція виразу своїх думок.

Розвиток цих функцій багато в чому залежить від форму­лювань запитань дорослими. Саме тому вихователь повинен використовувати різні варіанти запитань. А саме:

• Узагальнені запитання, в яких відсутня пряма вказівка на предмет («Скажи, що тобі потрібно? Що ти хочеш?»).

• Конкретні запитання («Що тобі дістати? Що ти хочеш подивитися?»).

• Запитання на уточнення («Що тобі дістати з полиці? Ти хочеш подивитись, що сховано в торбинці?»).

• Різні варіанти запитань з поступовою конкретизацією їх змісту («Що ти хочеш? Тобі дати кошик? Що ти хочеш дістати з кошика? Що ти дістаєш? Що ти дістав? Скажи,що це?»).

• Запитання, які дають дитині вибір («З яким м'ячиком ти хочеш гратись? Ти хочеш синій чи червоний? Тобі дати ве­ликий чи маленький?»).

Заняття з розвитку мовлення та ознайомлення з навко­лишнім у цьому віці згідно програми проводяться з двома віко­вими підгрупами. З дітьми віком від 1 року до 1 року 5 місяців передбачається п'ять занять на тиждень. Заняття проводять­ся з невеличкими групками дітей по 5-6 чоловік (за типом класифікації це індивідуально-групові заняття); тривалість заняття — 8-9 хвилин. Крім індивідуально-групових з дітьми цього віку проводять і індивідуальні заняття.

У другому півріччі проводять 4 заняття на тиждень, об'єдну­ють на одному занятті по 6-10 дітей (індивідуально-групові за­няття); тривалість заняття — 10-15хвилин.

У першій половині року з розвитку мовлення і розширення орієнтування в довкіллі проводять такі види занять:

- показ предметів з називанням;

- показ предметів у дії;

- організовані спос­тереження за живими об'єктами і транспортом;

- заняття з картин­ками;

- звуконаслідувальні ігри;

- показ інсценівок;

- читання забавляиок, віршів.

Після 1 року і 6 місяців проводять такі ж самі види занять, що і в молодшій підгрупі, але мета і завдання їх ускладнюються. Проводять заняття, на яких діти не тільки повинні назвати потрібний предмет чи іграшку, а відшукати його серед інших. Використовують і такий прийом, як бесіди-розповіді, розмови про минулий досвід дитини (наприклад, що вони бачили на прогулянці, що робили).

Заняття з дітьми віком від 1 року до 1 року 3 місяців

У дітей цього віку ще обмежений словник, недостатньо роз­винений мовний слух і здатність наслідування, ще продовжуєть­ся розвиток розуміння мовлення дорослих. Ці особливості обумовлюють і специфіку занять.

Вчені (Попова М.І., Радіна Є.І.) радять не давати багато різних предметів на одному занятті та пропонувати дитині виконувати з ними різноманітні дії. Доцільніше один і той самий предмет (чи іграшку) давати на декількох заняттях (2-4) з поступовим ускладненням вимог до дитини. Наприклад, на першому занятті з лялькою дітей вчать показувати ніс, очі, руки, ноги, розуміти слово «сядь». На другому занятті ляльці дають ім'я, вчать розуміти слово «добрий день», вимовляти слова «сядь», «лялька Оля» і т. ін. Надалі це може бути заняття, на якому лялька співає, танцює, обідає і т. ін.

Подаємо приклади занять з дітьми першого вікового періоду другого року життя за М.І. Поповою і Є.І. Радіною.

Заняття з лялькою: «Знайомствоз лялькою»

Вихователь садить дітей навколо столу, звертається до них з тим, щоб організувати дітей, підготувати їх до заняття. Потім приносить ляльку, загорнуту в простирадло, та іграшковий стільчик для неї. Показує загорнуту ляльку й звертається до дітей: «Діти, хто це? (Повільно розгортає простирадло і показує ляльку). Андрійку, хто це? Оленко, хто це? Це — Катруся, Катруся до нас прийшла». Звертається до ляльки: «Катрусю, подивися на наших діток. Ось Сергійко, Наталка, Андрійко, Оленка. Подивись, як добре вони сидять на стільчиках. Тьотя Таня(вихователь називає своє ім'я) теж сидить на стільчику. А ти, Катю, хочеш сісти на стільчик? Сідай, Катрусю, сідай. Скажемо всі разом: «Сідай, сідай, Катрусю». Звертається до дітей, які мовчать, і говорить: «Сергійку, скажи Катрусі: «Сідай, Катрусю, сідай». Потім вихователь підсовує стільчик, на якому сидить лялька, до кожної дитини й просить показати, де в Катрусі очі, ніс, руки, ноги. Якщо дитина нічого не показує або показує неправильно, то вихователь бере руку малюка й вказівним пальцем вказує, де в ляльки ніс, очі, при цьому обов'язково вимовляє слова: «Ось у Катрусі ніс. Ось у Катрусі очі.» Потім звертається до кожної дитини окремо із запитанням: « Сергійку, тобі ляльку дати? Скажи: «Дай, дай». Роздає всім ляльки невеликого розміру для самостійної гри і організовує мовленнє­ве спілкування з дітьми, ніби продовжуючи заняття. При цьому розмовляє з кожною дитиною по черзі про ляльку, з якою вона грається.

Заняття з дітьми віком від 1 року 3 місяців до 1 року 6 місяців

У цій віковий підгрупі поступово ускладнюються заняття.

Продовжуються заняття на розуміння мовлення дорослих з використанням прийому словесних доручень та стимулювання з допомогою словесних інструкцій різноманітних дій з предмета­ми.

Щодо розвитку активного мовлення, то продовжуються заняття на звуконаслідування та наслідування слів. Завдання вихователя на цьому етапі вчити дітей поступово замінювати звуконаслідувальні слова полегшеними (няв-няв, кис-кис — кгщя), вчити відповідати на запитання словами.

Ускладнюються заняття з лялькою, оскільки це одна з найу­любленіших іграшок дітей цього віку- Вона є стимулом до спілку­вання для дитини. Наводимо приклади занять з лялькою.





Название статьи Розвиток діалогічного мовлення дітей на другому році життя